Словарь української мови (1924)/відбатувати
| ◀ відбатожити | Словарь української мови В відбатувати |
відбенькетувати ▶ |
|
Відбато́вувати, вую, єш, сов. в. відбатува́ти, ту́ю, єш, гл. Отрѣзывать, отрѣзать. Відбатував шматок хліба. Так і відбатував стругом пучку.