Словарь української мови (1924)/відбаглувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відбаглувати
Берлін: Українське слово, 1924

Відбаглува́ти, лу́ю, єш, гл. Отстоять, спасти. Відбаглувати від смерти. Хотів був нашу собаку забрати, — ледві одбаглувала. Рк. Левиц.