Словарь української мови (1924)/відбаглувати

by Борис Грінченко

◀ відбавлятися

Словарь української мови Борис Грінченко В відбаглувати

відбарбарити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відбаглува́ти, лу́ю, єш, гл. Отстоять, спасти. Відбаглувати від смерти. Хотів був нашу собаку забрати, — ледві одбаглувала. Рк. Левиц.