Словарь української мови (1924)/відбабувати
| ◀ відати | Словарь української мови В відбабувати |
відбавити ▶ |
|
Відбабува́ти, бу́ю, єш, гл. Окончить практику (объ акушеркѣ). Пішла, відбабувала і вернулась додому. Чуб.
| ◀ відати | Словарь української мови Борис Грінченко В відбабувати |
відбавити ▶ |
|
Словарь української мови — В
відбабувати
Борис Грінченко
1924
Відбабува́ти, бу́ю, єш, гл. Окончить практику (объ акушеркѣ). Пішла, відбабувала і вернулась додому. Чуб.