Словарь української мови (1924)/віда
◀ від | Словарь української мови В віда |
відав ▶ |
|
Ві́да, ди, ж. Вѣсть, слухъ. Хто тобі сказав? — Посилала я сороку білобоку, а вона мені принесла дві віди під правим крильцем: одну про Данила, а другу про Кирила. МВ. I. 89.