Словарь української мови (1924)/від'їсти
◀ від'їздний | Словарь української мови В від'їсти |
від'їхати ▶ |
|
Від'ї́сти, ся. См. Від'їдати, ся.
◀ від'їздний | Словарь української мови Борис Грінченко В від'їсти |
від'їхати ▶ |
|
Словарь української мови — В
від'їсти
Борис Грінченко
1924
Від'ї́сти, ся. См. Від'їдати, ся.