Словарь української мови (1924)/від'їзджати

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
від'їзджати
Берлін: Українське слово, 1924

Від'їзджа́ти, жа́ю, єш, гл. = Від'їздити. Ой куди ти їдеш, куди від'їжджаєш, ти, козаченьку Марку? Мет. Покидає, від'їжджає в Китай городочок. Мет.