Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вівчарь
Берлін: Українське слово, 1924

Вівча́рь, ря́, м. Пастухъ овецъ. Сопілка вівчареві втіха. Ном. № 10467. Роспустив вівчарь вівці та по крутій гірці. Мет. 108. Ум. Вівча́рик.