Словарь української мови (1924)/вівтарь
◀ вівтарний | Словарь української мови В вівтарь |
вівторок ▶ |
|
Ві́втарь, ря, м. Олтарь. Боятися попа та в вівтарь не йти. Ном. № 4232. Коли вівтару служиш, з вівтаря й живися. Ном. № 10422. Ум. Вівтарик. Аф. 315.