Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вівсяник
Берлін: Українське слово, 1924

Вівся́ник, ка, м. 1) Овсяный хлѣбъ. Голодному й вівсяник добрий. Ном. № 1209. 2) Названіе лошади въ загадкѣ. Прибігли штрики-брики, ухватили далду-балду, почули м'якинники, казали гречаникам: „сідайте на вівсяники, доганяйте штрики-брики, віднімайте далду-балду“ (вовки, свиня, собаки, люде, коні). Ном., стр. 294, № 122.