Словарь української мови (1924)/вутлий
◀ вутленький | Словарь української мови В вутлий |
вуточка ▶ |
|
Ву́тлий, а, е. Слабосильный, слабый. Ця пшениця вутла, — зараз висиплеться. Харьк. у. Гречка вутла — боїться морозу. Лебед. у. Ум. Вутле́нький. Така ще вона вутленька. МВ. (О. 1862. I. 85). См. Утлий.