Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вутлий
Берлін: Українське слово, 1924

Ву́тлий, а, е. Слабосильный, слабый. Ця пшениця вутла, — зараз висиплеться. Харьк. у. Гречка вутла — боїться морозу. Лебед. у. Ум. Вутле́нький. Така ще вона вутленька. МВ. (О. 1862. I. 85). См. Утлий.