Словарь української мови (1924)/вунтувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вунтувати
Берлін: Українське слово, 1924

Вунтува́ти, ся, ту́ю, ся, єш, ся, гл. = Пручатися? Ой ми його не пускаєм, най ся не вунтує: ми хочемо тото знати, де він ніч ночує. Гол. I. 227.