Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вуж
Берлін: Українське слово, 1924

Вуж, жа́, м. 1) Змѣя ужъ. 2) = Гуж. Коли взявся за вуж, то не кажи, що недуж. О. 1862. I. 35.