Словарь української мови (1924)/ворох
| ◀ вороття | Словарь української мови В ворох |
ворохібини ▶ |
|
Во́рох, ха, м. 1) Куча. Шух. I. 178. У во́росі погуто́рити. Поговорить въ компаніи. Шух. I. 41, 50. 2) Куча не вѣяннаго зерноваго хлѣба. Пшениці ворох був не вкритий. Алв. 69. Ні жадної скирти не осталося — він усі помолотив. Вороха так до неба. Грин. II. 69.