Словарь української мови
Борис Грінченко
В
ворона
Берлін: Українське слово, 1924

Воро́на, ни, ж. 1) Ворона. Ворона маненька, та ріт великий. Ном. 2) — морська́. Пт. = Синьоворонка. Вх. Пч. II. 9.