Словарь української мови (1924)/ворожбит
◀ ворож | Словарь української мови В ворожбит |
ворожбитенко ▶ |
|
Ворожби́т, та́, м. Гадальщикъ, колдунъ. Рудч. Ск. I. 43. Гол. I. 3.
◀ ворож | Словарь української мови Борис Грінченко В ворожбит |
ворожбитенко ▶ |
|
Словарь української мови — В
ворожбит
Борис Грінченко
1924
Ворожби́т, та́, м. Гадальщикъ, колдунъ. Рудч. Ск. I. 43. Гол. I. 3.