Словарь української мови (1924)/воркін
◀ ворка | Словарь української мови В воркін |
воркіт ▶ |
|
Воркі́н, куна́, м. = Воркотун. У запічку да й воркін ворчить. Грин. III. 99.
◀ ворка | Словарь української мови Борис Грінченко В воркін |
воркіт ▶ |
|
Словарь української мови — В
воркін
Борис Грінченко
1924
Воркі́н, куна́, м. = Воркотун. У запічку да й воркін ворчить. Грин. III. 99.