Словарь української мови (1924)/вонпити
◀ воно | Словарь української мови В вонпити |
вонючий ▶ |
|
Во́нпити, плю, пиш, гл. Сомнѣваться. Не вонпив старий Шрам, що син його Петро укладе Тура. К. ЧР. 169.
◀ воно | Словарь української мови Борис Грінченко В вонпити |
вонючий ▶ |
|
Словарь української мови — В
вонпити
Борис Грінченко
1924
Во́нпити, плю, пиш, гл. Сомнѣваться. Не вонпив старий Шрам, що син його Петро укладе Тура. К. ЧР. 169.