Словарь української мови (1924)/вонка
| ◀ вонечник | Словарь української мови В вонка |
вонливий ▶ |
|
Во́нка, нар. Внѣ; вонъ, изъ дома. Угор. А чому ти, моя мила, вонка не в'ходила, коли мене та на дворі собака гонила? Гол. IV. 500.
| ◀ вонечник | Словарь української мови Борис Грінченко В вонка |
вонливий ▶ |
|
Словарь української мови — В
вонка
Борис Грінченко
1924
Во́нка, нар. Внѣ; вонъ, изъ дома. Угор. А чому ти, моя мила, вонка не в'ходила, коли мене та на дворі собака гонила? Гол. IV. 500.