Словарь української мови (1924)/вомпити
| ◀ вомісто | Словарь української мови В вомпити |
вон ▶ |
|
Во́мпити, плю, пиш, гл. Колебаться, смущаться. В неволі мов в господі спав, на всіх як на своїх дивився, пив, їв, не вомпив, не смутився, а часом і пісні співав. Мкр. Г. 8. Тягли тут пінненьку троянці, не вомпили сициліянці, черкали добре на захват. Котл. Ен. II. 14.