Словарь української мови (1924)/волочільник
| ◀ волочільне | Словарь української мови В волочільник |
волочінник ▶ |
|
Волочі́льник, ка, м. 1) Работникъ, боронующій послѣ посѣва. 2) = Волочі́нник. Желех.
| ◀ волочільне | Словарь української мови Борис Грінченко В волочільник |
волочінник ▶ |
|
Словарь української мови — В
волочільник
Борис Грінченко
1924
Волочі́льник, ка, м. 1) Работникъ, боронующій послѣ посѣва. 2) = Волочі́нник. Желех.