Словарь української мови (1924)/волочини
| ◀ волочебник | Словарь української мови В волочини |
волочити ▶ |
|
Воло́чини, чин, ж. мн. Остатки растеній, увязающіе въ зубьяхъ бороны при ея работѣ.
| ◀ волочебник | Словарь української мови Борис Грінченко В волочини |
волочити ▶ |
|
Словарь української мови — В
волочини
Борис Грінченко
1924
Воло́чини, чин, ж. мн. Остатки растеній, увязающіе въ зубьяхъ бороны при ея работѣ.