Словарь української мови (1924)/воловід

by Борис Грінченко

◀ воловина

Словарь української мови Борис Грінченко В воловід

воловник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Волові́д, м. 1) —во́ду = Налигач. Конотоп. у. А все волики, все половії, а в них роженьки все золотії, а воловоди все шовковії. Гол. II. 17. 2) —во́да. Воловій барышникъ, человѣкъ, продающій волы. КС. 1882. IX. 467. КС. 1882. III. 600. 3) —во́да. Волокрадъ. Ум. Волово́дик. Ой на волики воловодики, а на коники пута. Мет.