Словарь української мови (1924)/волати

by Борис Грінченко

◀ воластий

Словарь української мови Борис Грінченко В волати

волеваха ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Вола́ти, ла́ю, єш, гл. Взывать; громко кричать. Котл. НП. До Бога серцем жалосне волають. Гол. I. 34. Піду в край пустий, де й плуг не оре, і буду волати: горе мені, горе. Чуб.