Словарь української мови (1924)/возовий

by Борис Грінченко

◀ возове

Словарь української мови Борис Грінченко В возовий

возовик ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Возови́й, а́, е́. 1) Телѣжный. Возове колесо. 2) Упряжной. Да сто коней верхових, а сімдесят возових. Мет. 3) Проѣзжій, ѣдущій возомъ. Да брали мито-промито: од возового по пів золотого, од пішого пішениці по три денежки мита брали. АД. II. 21. 4) Шлях возови́й. Проѣзжая дорога. Канев. у.