Словарь української мови (1924)/возитися
| ◀ возити | Словарь української мови В возитися |
возичок ▶ |
|
Вози́тися, жу́ся, зишся, гл. 1) Возиться. Рубайсь, дерево, возись, дерево, й кладись. Рудч. Ск. I. 91. 2) Возиться, заниматься. Возиться, як кіт з салом. Ном. № 2593.