Словарь української мови (1924)/вовкулакувата
◀ вовкулакування | Словарь української мови В вовкулакувата |
вовкулацтво ▶ |
|
Вовкулакува́та, ку́ю, єш, гл. Быть вовкула́кою. Дознав, по чім ківш лиха, вовкулакуючи. Г. Барв. 451.
◀ вовкулакування | Словарь української мови Борис Грінченко В вовкулакувата |
вовкулацтво ▶ |
|
Словарь української мови — В
вовкулакувата
Борис Грінченко
1924
Вовкулакува́та, ку́ю, єш, гл. Быть вовкула́кою. Дознав, по чім ківш лиха, вовкулакуючи. Г. Барв. 451.