Словарь української мови (1924)/вовкулакувата

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вовкулакувата
Берлін: Українське слово, 1924

Вовкулакува́та, ку́ю, єш, гл. Быть вовкула́кою. Дознав, по чім ківш лиха, вовкулакуючи. Г. Барв. 451.