Словарь української мови (1924)/владицтво
◀ владикувати | Словарь української мови В владицтво |
владичиця ▶ |
|
Влади́цтво, ва, с. 1) Владычество. Трон крівавий свій, своє владицтво люте прославляє. К. ПС. 54. 2) Архіерейство, санъ архіерея и сопряженныя съ нимъ права и владѣнія. Між вас владики неписьменні, мов ті жиди владицтва купували. К. ХП. 56.