Словарь української мови (1924)/виявлювати

by Борис Грінченко

◀ виявити

Словарь української мови Борис Грінченко В виявлювати

виявляти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Вия́влювати, люю, єш, гл. = Виявляти. Радощів своїх нікому не виявлює. Г. Барв. 454. Пишучи у Київ у такім гарячім тоні, я виявлював себе аж надто виразно. К. ХП. 11.