Словарь української мови (1924)/вишкрібок
◀ вишкрібати | Словарь української мови В вишкрібок |
вишкрябати ▶ |
|
Ви́шкрібок, бка, м. 1) Небольшой хлѣбецъ изъ остатковъ тѣста въ квашнѣ. 2) Послѣдній ребенокъ въ семьѣ (насмѣшливо).
◀ вишкрібати | Словарь української мови Борис Грінченко В вишкрібок |
вишкрябати ▶ |
|
Словарь української мови — В
вишкрібок
Борис Грінченко
1924
Ви́шкрібок, бка, м. 1) Небольшой хлѣбецъ изъ остатковъ тѣста въ квашнѣ. 2) Послѣдній ребенокъ въ семьѣ (насмѣшливо).