Словарь української мови (1924)/вичищати

by Борис Грінченко

◀ вичитувати

Словарь української мови Борис Грінченко В вичищати

вичищатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Вичища́ти, ща́ю, єш, сов. в. ви́чистити, щу, стиш, гл. Чистить, вычистить. От криничка і каже: „Вичисти мене, дівонько, то колись води нап'єшся. Рудч. Ск. II. 64.