Словарь української мови (1924)/вициркати

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вициркати
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́циркати, каю, єш, одн. в. ви́циркнути, ну, не́ш, гл. Выжать что либо жидкое такъ, чтобы оно брызнуло струей. Вициркати молоко з цицьки; вициркати сік з зілля.