Словарь української мови (1924)/вицвічити
| ◀ вицабати | Словарь української мови В вицвічити |
вицвяхувати ▶ |
|
Ви́цвічити, чу, чиш, гл. Проучить; высѣчь.
| ◀ вицабати | Словарь української мови Борис Грінченко В вицвічити |
вицвяхувати ▶ |
|
Словарь української мови — В
вицвічити
Борис Грінченко
1924
Ви́цвічити, чу, чиш, гл. Проучить; высѣчь.