Словарь української мови (1924)/вихрест
◀ вихоруватися | Словарь української мови В вихрест |
вихрестити ▶ |
|
Ви́хрест, та, м. Принявшій христіанство. Така з вихреста людина, як з собаки солонина. Вас. 209. То вихрест із жидів Авлет. Котл. Ен. VI. 19.