Словарь української мови (1924)/вихати
| ◀ вихання | Словарь української мови В вихати |
вихвалити ▶ |
|
Виха́ти, ха́ю, єш, гл. Махать, размахивать. Ой там Івась конем іграє, коп'є вихає. Мет. 334. Не вихай бо дуже віником, бо курява встає. 2) Лягать. Ич, як кобила задом виха!