Словарь української мови (1924)/витурлити
◀ витурити | Словарь української мови В витурлити |
витуряти ▶ |
|
Ви́турлити, рлю, рлиш, гл. = Ви́турити. Всіх козаків у поход витурлив. О. 1862. II. 24.
◀ витурити | Словарь української мови Борис Грінченко В витурлити |
витуряти ▶ |
|
Словарь української мови — В
витурлити
Борис Грінченко
1924
Ви́турлити, рлю, рлиш, гл. = Ви́турити. Всіх козаків у поход витурлив. О. 1862. II. 24.