Словарь української мови (1924)/витуманити

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
витуманити
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́туманити, ню, ниш, гл. Добыть обманомъ. (Циган) витуманив кусок сала. Рудан. I. 67.