Словарь української мови (1924)/витріщатися

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
витріщатися
Берлін: Українське слово, 1924

Витріща́тися, ща́юся, єшся, сов. в. ви́тріщитися, щуся, щишся, гл. 1) Вытаращивать, вытаращить глаза, пялить глаза, смотрѣть, выпуча глаза. Не витріщайся ні на кого, як коза на різника. Ном. № 6598. Як би все витріщилось на мужика, що йому буде, то вмер би з ляку. Ном. № 1307. 2) Выставляться, выставиться (объ обнаженномъ тѣлѣ). З дірки голе коліно витріщилось.