Словарь української мови (1924)/витришкати

by Борис Грінченко

◀ витримати

Словарь української мови Борис Грінченко В витришкати

витришок ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ви́тришкати, каю, єш, гл. 1) Выпроводить, прогнать. Сьогодня насилу витришкала його, — поїхав до бджіл, а то все дома сидить. Зміев. у. 2) Попусту растратить. Поїхав на ярмарок, нічого не купив, а всі гроші витришкав. Зміев. у.