Словарь української мови (1924)/висівчаний
◀ висівки | Словарь української мови В висівчаний |
висікака ▶ |
|
Висівча́ний, а, е. Изъ отрубей сдѣланный.
◀ висівки | Словарь української мови Борис Грінченко В висівчаний |
висікака ▶ |
|
Словарь української мови — В
висівчаний
Борис Грінченко
1924
Висівча́ний, а, е. Изъ отрубей сдѣланный.