Словарь української мови (1924)/вистроювати

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вистроювати
Берлін: Українське слово, 1924

Вистро́ювати, стро́юю, єш, сов. в. ви́строїти, строю, їш, гл. 1) Наряжать, нарядить. 2) = Будувати, збудувати. Вистроїв їм хату. Рудч. Ск. I. 164.