Словарь української мови (1924)/вистрелювати
| ◀ вистрелити | Словарь української мови В вистрелювати |
вистреляти ▶ |
|
Вистре́лювати, люю, єш, сов. в. ви́стрелити, лю, лиш, гл. Выстрѣливать, выстрѣлить. Той стрілець вистрелив, убив вовка. Рудч. Ск. I. 72.