Словарь української мови (1924)/виспівати

by Борис Грінченко

◀ височок

Словарь української мови Борис Грінченко В виспівати

виспіватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Виспіва́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́спіти, пію, єш, гл. 1) Созрѣвать, созрѣть. Поки молодий, то сіренький, а як виспіє, то чорненький, неначе тхір. Стор. II. 165. 2) Поспѣвать, поспѣть, успѣть. Мнж. 136. Виспівайте, а я тут поки сам одбиватимусь. КС. 1882. III. 612. Наче й на однім місті сиділа, а де треба — виспіла. Мнж. 121.