Словарь української мови
Борис Грінченко
В
височити
Берлін: Українське слово, 1924

Височи́ти, чу́, чи́ш, гл. Поднимать на высоту, дѣлать высокимъ. Ой не хвалися, да березонько, не ти свою кору да вибілила, не ти сеє листє да широчила, не ти сеє гиллє да височила. Гол. III. 158.