Словарь української мови (1924)/високочолий
| ◀ високостанний | Словарь української мови В високочолий |
високошановний ▶ |
|
Високочо́лий, а, е. Съ высокимъ челомъ; съ высоко поднятой головой. Мов ті діди високочолі дуби з гетьманщини стоять. Шевч.
| ◀ високостанний | Словарь української мови Борис Грінченко В високочолий |
високошановний ▶ |
|
Словарь української мови — В
високочолий
Борис Грінченко
1924
Високочо́лий, а, е. Съ высокимъ челомъ; съ высоко поднятой головой. Мов ті діди високочолі дуби з гетьманщини стоять. Шевч.