Словарь української мови (1924)/висліджувати
◀ висліджування | Словарь української мови В висліджувати |
висліпати ▶ |
|
Вислі́джувати, джую, єш, сов. в. ви́слідити, джу, диш, гл. 1) Выслѣживать, вислѣдить. Натрапив на слід та й вислідив. Стор. I. 49. 2) Изслѣдовать. Уман. I. 304.