Словарь української мови (1924)/вислебезувати
| ◀ вислати | Словарь української мови В вислебезувати |
вислизнути ▶ |
|
Ви́слебезувати, зую, єш, гл. 1) Прочесть по складамъ, съ трудомъ. 2) Разсказать, высказать все, ничего не опуская. Вислебезував їм усе, як од мене таїлись. К. ХП. 30.