Словарь української мови (1924)/вискаляти
| ◀ вискалити | Словарь української мови В вискаляти |
вискалятися ▶ |
|
Вискаля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́скалити, лю, лиш, гл. Оскаливать, оскалить. Вискалив зуби, як собака. Ном. № 12639. Хоч убий москаля, то він зуби вискаля. Ном. № 829.