Словарь української мови (1924)/вироюватися
| ◀ вирощати | Словарь української мови В вироюватися |
вирубати ▶ |
|
Виро́юватися, ро́ююся, єшся, сов. в. ви́роїтися, роюся, їшся, гл. 1) Отроиться (о пчелахъ), вылетать, вылетѣть роемъ. Рій вироївся. МВ. (О. 1862. I. 72). 2) Высыпать, высыпать, выходить, выйти толпой (о людяхъ). Люде вироїлися з церкви. МВ. (О. 1862. I. 91). Люде за їми купами вироювалися. МВ. (О. 1862. I. 102). 3) Возникать, возникнуть. Відсіля ж то й вироїлась приказка. Стор. I. 8. 4) безл. Вообразиться. Тільки що задрімав, таке вироїлось, що аж страшно стало.