Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вирок
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́рок, ку, м. Приговоръ (суда), рѣшеніе, опредѣленіе. Що ти мені страшні вироки пишеш. К. Іов. 29.