Словарь української мови (1924)/вирихтувати
◀ вирити | Словарь української мови В вирихтувати |
виріб ▶ |
|
Ви́рихтувати, тую, єш, гл. Направить, навести, нацѣлить.
◀ вирити | Словарь української мови Борис Грінченко В вирихтувати |
виріб ▶ |
|
Словарь української мови — В
вирихтувати
Борис Грінченко
1924
Ви́рихтувати, тую, єш, гл. Направить, навести, нацѣлить.